Історія с. Товстолуг

Товстолуг

Перша письмова згадка про c. Товстолуг - населений пункт Великогаївської об'єднаної територіальної громади датується 1482 роком, згідно з актами громадськими і земськими як власність Якуба Ворони. Назва походить, найімовірніше, від місця розташування – серед розлогих, “товстих”, багатих сінокосами лук. Поблизу села виявлено археологічні пам’ятки давньоруської культури.

У 1760 р. відбулося селянське повстання. 1832 р. в Товстолузі проживало 286 осіб; була дерев’яна церква, працювало дві каменоломні. Село славилося роботами місцевих каменярів, які виготовляли фіґури і надгробки. 1851 р. заснована однокласна школа. 1890 р. в селі – 965 жителів, із них – 643 українці, 294 поляки, 28 євреїв; функціонували фільварок, каменоломні та корчма. У 1913 р. споруджено костел (згорів за радянської влади). 1915 р. велика земельна власність належала Мохнацькому. В УСС і УГА воювали Григорій Гуцал, Ярослав Дупак, Василь Жминда, Василь, Іван і Петро Назарки, сотник УГА Осип (Йосип) Павлишин (1892–1942), Михайло Терний, Іван Томків, Василь, Іван і Степан Шайнюки, Іван Шулик, Василь Яцишин та ін.

1921 р. у селі 222 будинки, 1125 осіб. Діяли філії товариств “Просвіта” (кінець 19 ст.), “Січ”, “Сокіл”, “Сільський господар”, “Союз Українок”, “Рідна школа”, “Відродження”, а також кооператива, районова молочарня, хор, аматорський драмгурток, оркестра. Восени 1930 р. під час пацифікації багатьох людей побили, О. Павлишина заарештували. У 1930-ті рр. завершено будівництво триповерхового Народного дому – одного з кращих на Тернопільщині. Протягом 1934–1939 рр. село належало до ґміни Баворів. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 29 уродженців села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – близько 60 осіб, у т. ч. у власному домі вояків УПА переховував Василь Назарко; у дивізії “Галичина” воював Михайло Шайнюк.

21 серпня 1941 р. 98 жителів села підтримали Акт відновлення Української держави. У березні 1945 р. в селі створили станицю “істрєбітєльного батальйона” (“стрибків”; 31 особа).

На початку 1948 р. відновлено колгосп. 10 серпня 1948 р. вояки УПА знищили колгоспний інвентар, 5-х “стрибків” взяли у полон. У 1955 і 1959 рр. до місцевого колективного господарства приєднали колгоспи сіл Кип’ячка і Застінка. Працювали державні кам’яні кар’єри, пилорама. 1992 р. село газифіковане.

Є церква св. Юрія Побідоносця (1901 р., кам’яна; 2001 р., реставрована, розписав тернопільський художник Василь Купецький), капличка (2002 р.), “фіґури” на честь скасування панщини (друга половина 19 ст., відновлена у 1991 р.) і святого Яна (кін. 19 ст.). Споруджено пам’ятники полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1965 р., скульптор Василь Панчишин), Тарасові Шевченку (1992 р., скульптор Тарас Шулик); насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991 р.). Між Товстолугом і Костянтинівкою зберігся насипаний у 1784 р. курган, що розділяв землі між власниками Баворова і Бірок Великих.

Працюють ЗОШ 1–3 ступенів (музичний гурт “Край”), клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв’язку, дитячий садочок “Барвінок”, 2 торгових заклади; земельні паї орендують ПМП “Агрон” і фермерське господарство “Березовський”.

У Товстолузі народились інженер, господарник Юрій Болюх (1946 р. н.), Герой соціалістичної праці Олександра Гаврилюк (1936–1998), дириґент, діяч культури Зенон Гнопко (1912–1993), фотожурналіст, підприємець Петро Литвин (1961 р. н.), релігійний діяч, учений-теолог Іриней-Іван Назарко (1905–1976), інженер, майстер писанкарства Юрій Цікало (1955 р. н.), педагог, скульптор Тарас Шулик (1956 р. н.), проживає громадський діяч Михайло Миколенко; душпастирювали релігійні діячі Іван Дідух, Яків Білоскурський, Іов (в миру – Василь Павлишин) і Мирон Кордуба та ін.; вчителювали громадський діяч, публіцист Ярослав Демидась, Олег Тернопільський.

У селі є ботанічна пам’ятка природи місцевого значення Товстолугівський дуб (0,02 га).